Ads 468x60px

"Любіть і розумійте свою дитину! Вона - таємниця! Вона - загадка. Вона - маленьке чудо!" (Доктор медичних наук, професор, дитячий лікар, психолог А.БАРКАН)

Featured Posts

вівторок, 8 лютого 2022 р.

8 лютого відзначається День безпечного Інтернету

 
















8 лютого 2019 року в усьому світі відзначається День безпечного Інтернету (SaferInternetDay). Понад 140 країн підтримали ідею Дня безпечного Інтернету, мільйони людей в усьому світі об’єднуються заради позитивних змін та підвищення освіченості з питань онлайн-безпеки.

Як захистити дітей від кібернасильства

 . Це не контроль, це добрі виховні навички. Ось що слід зробити батькам, якщо їхня дитина піддалась кібернасильству.

  • Проводьте бесіди. Якщо ваша дитина не каже про кібернасильство, це ще не означає, що вона не постраждала від нього. Почніть обговорення таким чином: «Що інші діти кажуть про...», «Що ти чув про?..». Нехай ваша дитина знає, що ви в курсі останніх трендів, ви напоготові і проводите достатньо часу за комп'ютером для того, щоб володіти потрібною інформацією.
  • Прищеплюйте загальнолюдські цінності. Відмовтесь від думки, що ваша дитина поступово зрозуміє сама, чому кібернасильство – це жорстоко й неправильно. Знайдіть час для пояснень: «У нас удома ми віримо в доброту. Я розраховую, що ти станеш доброю людиною». Чітко та зрозуміло пояснюйте свої цінності.
  • Копайте глибше. Якщо кібернасильство триває, повідомте про це посадовим особам школи або зверніться в органи правопорядку. Відстежуйте, фіксуйте факти насильства, щоб розробити план порятунку вашої дитини: як часто це відбувається, коли, де і хто це робить?
  • Установіть чіткі «комп'ютерні» правила. «Ніколи не відправляй по телефону, у соцмережі, через веб-сайт або електронною поштою образливі повідомлення», «Ніколи не пиши того, що ти не хотів би почути на свою адресу».
  • Зберігайте докази кібернасильства. Скажіть дитині, що коли вона коли-небудь отримає образливе, наклепницьке, ненависницьке повідомлення, його необхідно зберегти або роздрукувати. Вам це повідомлення може знадобитися, щоб викрити розбишаку або надати докази його батькам.
  • Перешкоджайте подальшому спілкуванню. Якщо ваша дитина стала жертвою кібернасильства, поміняйте номер телефону або адресу електронної пошти та зверніться по допомогу до вашого провайдера. У випадку погроз насильства й вимагань зверніться до правоохоронних органів.
  • Слідкуйте за комп'ютером. Установіть ваш комп'ютер на видному місці, подалі від кімнати дитини.
  • Вимкніть з мережі. Якщо ваша дитина використовує мобільний телефон, комп'ютер, автовідповідач або факс для розсилки брудних пліток чи ненависницьких повідомлень, відберіть у неї цю електронну іграшку або просто витягніть вилку з розетки.
  • Навчайте дитину рішучості, наполегливості та навичок асертивності*. Дослідження доводять, що впевнені в собі діти, які володіють навичками асертивної поведінки, рідше стають об’єктом розбишак. Також доведено, що найчастіше об'єктом кібернасильства стають діти з поведінкою жертви, а не діти, які відрізняються від своїх однолітків своїм зовнішнім виглядом чи поведінкою. Тому озбройте дитину стратегіями знешкодження бешкетників, а потім навчіть застосовувати ці стратегії на практиці самостійно.
  • Приймайте дитину всерйоз. Кібернасильство може суттєво травмувати, тому дитина потребує вашого співчуття та підтримки. Уважно спостерігайте за дитиною й намагайтесь розпізнавати емоційні сигнали, які вона посилає вам. Не дозволяйте вашій дитині стати жертвою.

* Асертивність – поведінка, що поєднує внутрішню силу та ввічливість у ставленні до оточуючих. Це здатність у ситуації зовнішнього тиску коректно відстоювати свої інтереси та свою лінію поведінки, спокійно казати «ні» тому, що вас не влаштовує, і продовжувати в соціально прийнятній формі ефективно наполягати на своїх правах.

 https://dytpsyholog.com/

 

 

 

понеділок, 31 січня 2022 р.

Спробуйте - це працює!

 


Спробуйте замінити звичні зауваження дитині новими словами і зміниться все – інтонація, ваш настрій, а головне, реакція дитини! 

Спробуйте – це працює!




  • Замість роздратованого: “Пішли швидше, скільки тебе чекати!” Скомандувати: “На старт, увага … руш! Побігли! “
  • Замість загрозливого: “Їж, інакше не отримаєш десерт” порадувати: “Після того як зникне ця крииихітна котлетка, до тебе прилетить щось смачненьке”.
  • Замість грубого: “Прибери за собою” вимовити мрійливим голосом: “От якби ти був чарівником і зміг би начарувати порядок на столі …”
  • Замість розсердженого: “Не заважай!” Сказати: “Іди, пограйся трохи сам. А коли я звільнюся, ми влаштуємо міні-свято”.
  • Замість незадоволеного: “Не вередуй, піратська футболка в пранні, одягай ту, яка є” примирити з неприємністю: “Дивись-но, а ось родичка твоєї піратської футболки. Давай її одягнемо!”
  • Замість риторичного: “Ляжеш ти, нарешті, спати?!” Поцікавитися: “Показати тобі хитрий спосіб укривання ковдрою?”
  • Замість злого: “По попі захотів?” Випустити пар: “Цікаво, кому це я зараз вуха відірву і шию намилю?”
  • Замість безсилого: “Щоб я ніяких “не хочу” не чула!” Несподівано закричати: “Ой, дивися, Капризка прибіг. Лови, лови його, щоб він нам настрій не псував!”
  • Замість нудного: “Скільки разів повторювати!” Сказати таємничим шепотом: “Раз-два-три, передаю секретну інформацію … Повторіть, як чутно”.
  • Замість менторського: “Руки помив?” Запропонувати: “Давай поспорим, що вода з твоїх рук потече чорна?”

Джерело: flymama.info

 

четвер, 20 січня 2022 р.

Заняття для дітей з проблемами поведінки

 



Найефективніший спосіб упоратися з поганою поведінкою дітей, особливо дошкільнят – зайняти їх чимось. У цьому вам може допомогти одне з наведених нижче занять.

  • Фізичні вправи та ігри – кращий спосіб «випустити пар». Коли дитина хвилюється або гнівається – їй краще пограти на вулиці, щоб вона заспокоїлась. Якщо в дитини багато невитраченої енергії, вона вихлюпує її іншими доступними їй способами – через істерики, деструктивну поведінку.
  • Рольові ігри – чудове заняття, здатне навчити дитину справлятися зі своєю імпульсивністю. Одна з головних причин поганої поведінки дитини - нестача самоконтролю, а рольові ігри допоможуть його розвинути.
  • Попросіть дитину почитати вам уголос. Займайтеся цим перед сном, коли в дитини надлишок енергії і їй потрібно заспокоїтися та розслабитися.
  • Розповідайте історії. Це розвиває уяву й дозволяє направити енергію в позитивне русло, а також допомагає батькам зрозуміти спосіб мислення дитини. Замість звичайних історій можна спробувати терапевтичні – казкотерапію для дітей, де кожна казка спрямована на виправлення однієї з проблем малюка.
  • Грайте в хороші ігри й читайте хороші книги, які вчать дитину доброти, терпіння й любові до ближнього.

Дитина може випадково здійснювати негарні вчинки. Не прагніть щоразу карати її за це. Якщо ж погана поведінка дитини повторюється або має серйозні наслідки – необхідно втрутитися.

Перш ніж називати свою дитину неслухняною, постарайтеся зрозуміти причини її поганої поведінки. При правильному підході й за допомогою фахівців можна вирішити більшість проблем з поведінкою дитини та зробити все для того, щоб вона виросла доброю, розумною та справедливою.

https://childdevelop.com.ua/

субота, 27 листопада 2021 р.

Триває Всеукраїнська акція "16 днів проти насильства"

 

                                                                                                                                                                            З 25 листопада в  стартувала щорічна акція “16 днів проти насильства”, метою якої є попередження проявів жорстокості і насильства, забезпечення прав людини.

 Педагоги разом з вихованцями  дружно приймають участь в акційних заходах, які змушуюють
 задуматись над тим, що кожен із нас може зробити, щоб розірвати коло жорстокості і насильства, змінити світ на краще.

Тренінгові заняття «Вчимося жити разом»;  вікторина «Обговорюємо права людини», проведення ігор з правового виховання: «Я и моя родина», «Клубок імен», «Це я такий!», виготовлення акційної символіки, створення  колажів «Мій світ -  без насилля» - все це сприяє вихованню  відповідальності, любові до ближнього, поваги до гідності іншої людини, свідомого ставлення до своїх прав та обов’язків.

Заняття "Права людини в сюжетах казок"

Виготовлення акційної символіки





Насильству - НІ!



Колаж "Мій світ - без насильства"







Тренінгове заняття "Вчимося жити разом"

Вивчення мирилок







Обговорюємо права людини

Правила поведінки дітей в соціальних мережах

 

Рекомендації батькам про навчання нормам і правилам поведінки дітей 

                                            на просторах Інтернету

 


Дізнайтеся про налаштування конфіденційності. Сайти соціальних мереж та Інтернет-форумів мають безліч параметрів налаштування, і ви маєте їх знати. Якщо ви дозволяєте своїй дитині зареєструватися у соціальній мережі або у будь-якому іншому онлайн-співтоваристві, покажіть їй всі доступні налаштування.

Ретельно вибирайте свій образ в мережі. Для деяких Інтернет-спільнот найкраще використовувати вигаданий псевдонім, що не надасть ніяких ключів для розгадки особистості вашої дитини.

Пишіть онлайн тільки те, що ви сказали б в обличчя. Зазвичай це називають «золотим правилом» онлайн-етикету. Воно оберігає від багатьох проблем, але чомусь порушується знову і знову. Якщо ваша дитина буде дотримуватись цього правила, у неї буде менше шансів зіпсувати відносини з однолітками, отримати неприємності в школі, або гірше того - зробити помилку, яка негативно вплине на її майбутнє. Переконайтеся, що дитина знає «золоте правило» і повторюйте його.

Не завжди добре ділитися. Різноманітні сайти спростили можливість «поділитися» до одного кліку. Це робить соціальну мережу більш захоплюючою і цікавою, але дитина при цьому має встояти перед бажанням поділитися особистим повідомленням або фотографією. Навіть повідомлення і фотографії з обмеженою конфіденційністю - ті, які відправляються обраній групі людей - мають бути збережені тільки для себе.

Відчувайте, коли варто вийти. Соціальні мережі, програми з миттєвого обміну повідомленнями та надсилання інших текстових повідомлень полегшують спілкування дітей з друзями і близькими людьми, але важливо, щоб вони чітко усвідомлювали, коли їм потрібно вийти з мережі. Діти мають навчитися розпізнавати, коли краще спілкуватися телефоном, а коли все ж особисто. 93 % спілкування становить невербальне спілкування; це те, що ми бачимо і відчуваємо. Але навіть відео не здатне передати рукостискання, теплоту посмішки або те, з якою енергетикою людина входить до кімнати.

Навчіть вашу дитину цих сучасних правил і будьте впевнені, що вона буде вести себе також виховано у віртуальному світі, як вона робить це і в реальному.

https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/10004/

Як забезпечити безпеку дітей в Інтернеті

 

Прості рекомендації для батьків, які допоможуть максимально забезпечити дитині безпеку в Мережі 

На жаль, ми часто буваємо зайняті, і дитина може залишатися за екраном годинами. Електронні пристрої можуть приносити шкоду дітям. І ми говоримо не тільки про те, що через надмірне використання гаджетів у дітей можуть перенапружуватися очі і хворіти великі пальці рук. В Інтернеті діти можуть наражатися на небезпеку, навіть якщо вони знаходяться поруч з нами.

Діти і електронні технології

Щоб зрозуміти, яку роль відіграє Інтернет у нашому житті, розглянемо кілька фактів:

  • 95% дітей мають доступ до Інтернету;
  • 90% підлітків зареєстровані у соціальних мережах;
  • у 78% дітей і підлітків є смартфони;
  • 52% дітей і підлітків зізнаються, що хоча б один раз піддавалися кібербулінгу;
  • близько 40% підлітків отримували в соціальних мережах повідомлення непристойного змісту;
  • 56% дітей старшого віку залишаються онлайн у соціальних мережах протягом усього дня;
  • 5,6 млн профілів у Facebook належать неповнолітнім дітям;
  • у 60% дітей у віці від 8 до 12 років є мобільні телефони.

Поради з безпеки в Інтернеті для дітей

Розуміння всіх загроз, які є в Інтернеті, змушують батьків хвилюватися. Розглянемо кілька порад, які дозволять запобігти небезпеці, яка криється в Інтернеті.

1. Вимкніть зайві функції на мобільному телефоні дитини. Це попередить можливі випадки кібербулінгу.

2. Тримайте мобільні телефони у кімнатах, де постійно хтось буває. Коли дитина думає, що за нею хтось спостерігає або може побачити екран її телефону, вона менш схильна здійснювати небезпечні дії в Інтернеті.

3. Навчіть дитину правильної онлайн-поведінки. Починайте якомога раніше – це допоможе сформувати правильні звички.

4. Обмежуйте час, який дитина проводить за електронними пристроями. Педіатри й дитячі психологи не рекомендують давати доступ до гаджетів дітям до двох років. Дошкільнята і молодші школярі повинні використовувати гаджети тільки під наглядом батьків.

5. Будьте в курсі нових інтернет-тенденцій. Постарайтеся розібратися в нових соціальних мережах і визначте, чим вони можуть бути небезпечні для дітей.

6. Слідкуйте за дитиною в соціальних мережах. Іноді просто присутність батьків змушує дитину поводитися обережніше у соціальних мережах.

7. Поясніть дитині, що розголошувати в Інтернеті особисту інформацію небезпечно. Анонімність в Інтернеті – це ілюзія, і все, що дитина публікує або пересилає іншим людям, може бути оприлюднено.

8. Слідкуйте за тим, щоб дитина дотримувалась вікових обмежень, які встановлюються для окремих сайтів. Такі обмеження спрямовані на те, щоб дитина не переглядала неприйнятний контент, тому їх варто сприймати серйозно.

9. Використовуйте спеціальні програми, щоб блокувати сайти, якщо не хочете, щоб дитина мала до них доступ.

10. Домовтеся з дитиною. Чітко поясніть їй свої очікування і наслідки, які її чекають за порушення правил. Такий договір вимагає зобов'язань і з вашого боку – дотримуйтеся їх.

Безпека - понад усе

Сьогодні практично будь-який електронний пристрій може приймати сигнал Wi-Fi і підключатися до Інтернету. Ще кілька років тому для того, щоб захистити дитину від небезпек Інтернету, досить було відключити модем або встановити на комп'ютер фаєрвол.

Тепер цього недостатньо. Тому на батьків лягає додаткова відповідальність за безпеку дітей в мережі. Дотримуйтесь наведених вище рекомендацій – і ви зможете запобігти багатьом ризикам, пов'язаним з Інтернетом. Дитина зможе безпечно розважатися в Інтернеті і спілкуватися з однолітками.

https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/10004/

четвер, 25 листопада 2021 р.

В Україні стартувала акція «16 днів проти насильства»

 

                    Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться                                                     Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».                                                   Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Шістнадцятиденний період акції охоплює наступні важливі дати:

  • 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
  • 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
  • 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
  • 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
  • 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
  • 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
  • 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
  • 10 грудня – Міжнародний день прав людини.


Посилання на пізнавальне тестування щодо визначення особистого рівня обізнаності та розуміння  проявів домашнього насильства, а також видів відповідальності за скоєння такого насильства (https://platfor.ma/specials/bye-znachyt-syade-test/)

неділя, 14 листопада 2021 р.

Що хотіла б нам сказати дитина з аутизмом

 

Діти з аутизмом сприймають світ зовсім по-іншому; важливо постаратися зрозуміти їх і тим самим допомогти один одному


1.    Я - дитина. Аутизм – частина мене, але не вся я.

 В мене є свої думки, почуття, переваги, ідеї, таланти та мрії. В мене може бути зайва вага, я можу носити окуляри або зазнавати труднощів з координацією. При зустрічі вам можуть впадати в око саме ці риси, але це ще не вся я.

Дорослі знають, хто вони, ким є. Якщо вони хочуть підкреслити якусь одну рису свого характеру, то відкрито говорять про це. Але я дитина й все ще розвиваюся. Ні ви, ні я не знаємо, на що я здатна. Якщо ви думаєте, що я – це якась одна моя риса характеру, ви помиляєтеся. І якщо ви вважаєте, що я не зможу з чимось упоратися, я не буду й намагатися це зробити.

2.    Мої почуття не синхронізовані.

Це означає, що звичайні погляди, звуки, запахи, смаки або дотики, на які ви навіть не звертаєте уваги, можуть завдати мені відчутного болю. Я часто відчуваю себе незатишно серед тих, хто мене оточує. Я можу здаватися вам замкнутою або недружньою, але таким чином я просто намагаюся себе захистити. Тому простий похід до магазину стає для мене мукою.

Я гостро реагую на звуки. Мені не подобається, коли люди при зустрічі відразу ж починають базікати. Мене приголомшують люди, які говорять дуже голосно, музика, звуки автомобілів, кавомашини, дитячий плач тощо. Мій мозок не може фільтрувати всю інформацію, що надходить, і я просто перевантажена нею!

Я дуже чутлива до запахів. Риба в магазині не першої свіжості, хлопець, який стояв поруч, сьогодні не приймав душ, у магазині нарізають ковбасу... Від такої кількості запахів мене може знудити.

Мій зір дратує так багато різних речей! Флуоресцентне світло не просто занадто яскраве – воно ще й мерехтить. Здається, що стіни рухаються. Мерехтливе світло відбивається від стін і предметів й спотворює все, що я бачу. Навколо надто багато предметів, і я не можу ні на чому сфокусуватися (в таких випадках у мене буває тунельний зір). Мерехтять вентилятори на стелі, занадто багато людей рухається навколо. Від усього цього стає нестерпно навіть перебувати тут. Я не розумію, де в цьому просторі знаходиться моє тіло.

3.    Є велика різниця між «я не буду» і «я не можу».

Справа не в тому, що я не підкоряюся інструкціям, а в тому, що я не розумію вас. Коли ви кличете мене з іншої кімнати, я чую тільки нерозбірливі звуки. Замість цього підійдіть до мене, приверніть мою увагу та скажіть, що вам потрібно, простими словами. Так я зрозумію, що ви хочете від мене та що буде відбуватися далі. Так мені буде набагато легше виконати ваше прохання.

4.    Я мислю конкретно й розумію те, що ви говорите, дослівно.

Мене спантеличує, коли ви говорите: «Притримай коней», коли хочете, щоб я припинив бігати по кімнаті. Не кажіть про щось «ласий шматочок», якщо це не десерт. Коли ви говорите: «Ллє як із відра», я дійсно уявляю відро. Краще скажіть: «Іде дощ». Я не розуміє метафор, натяків, алюзії й сарказму.

5.     Сприймайте всі способи, за допомогою яких я спілкуюся з вами.

Мені складно розповісти про свої потреби, коли я не можу висловити почуття. Я можу бути голодним, розчарованим, переляканим або збентеженим, але часто не знаходжу слів, щоб це висловити. Іноді я сиплю завчені слова або цілі репліки, щоб звучати, як професор або          

   кіноактор. Так я компенсую те, що іноді мені просто не вистачає слів.

Я заучую слова та фрази, тому що знаю – ви чекаєте, що я буду розмовляти. Ці фрази я беру з книг, фільмів або розмов інших людей. Дорослі називають це «ехолалія». Іноді я не розумію, в якому контексті слід вживати всі ці терміни. Це просто допомагає мені виходити зі скрутного становища.

6.    Я – дитина-візуал.

Покажіть мені, як зробити що-небудь, замість довгих пояснень. І будьте готові до того, що показувати доведеться кілька разів. Якщо ви проявите терпіння, мені буде легше вас зрозуміти. Візуальні підказки допомагають мені протягом усього дня. За їх допомогою я легше переходжу від одного заняття до іншого, менше відчуваю стрес. Вони допомагають мені управляти своїм часом й виправдовувати ваші очікування.

Щоб навчитися чогось, мені потрібно це побачити. Слова для мене – як пара: вони розчиняються в повітрі, перш ніж я вловлюю їх сенс. Я не вмію схоплювати все на льоту. Мені легше сприймати вказівки та інформацію візуально. Так я можу повертатися до неї знову й знову, а вона при цьому залишається в незмінному вигляді. Крім того, я постійно засмучуюся через те, що не сприймаю всієї інформації, не виправдовую очікування й нічого не можу з цим подіяти.

 

7.    Робіть акцент на тому, що я можу робити, а не на тому, чого не можу.

Як і будь-яка інша людина, я не можу вчитися в обстановці, де усвідомлюю свою повну некомпетентність. Я не робитиму спробу навчитися чогось нового, якщо мене стануть критикувати, якою б конструктивною ця критика не була. Пошукайте сильні сторони, і ви їх знайдете. Завжди є альтернативний спосіб робити більшість речей.

8. Допоможіть мені взаємодіяти з іншими людьми.

 Вам може здаватися, що я не хочу грати з іншими дітьми, але насправді я просто не знаю, як почати спілкуватися або приєднатися до гри. Навчіть мене грати з однолітками, заохочуйте, щоб інші діти запрошували мене грати. Мені буде приємно, якщо мене запросять.

Мені найбільше подобаються ігри зі зрозумілими початком і кінцем. Я не вмію читати вираз обличчя, мову тіла й емоції. Навчіть мене. Якщо я сміюся, коли інші перебувають у незручній ситуації, це не означає, що мені смішно. Я просто не знаю, як реагувати. Поясніть мені це.

8.    Зрозумійте, що викликає в мене нервові зриви.

Пам'ятайте про те, що всі мої дії – це спосіб комунікації. Там, де я не можу передати свої почуття словами, моя поведінка підказує, що саме я відчуваю в даний момент. Моя поведінка може бути викликана фізичними причинами, такими як алергія на продукти, порушення сну, проблеми з травленням тощо. Спостерігайте за мною, тому що я не завжди можу висловити словами те, що відчуваю.

10. Я потребую безумовної любові.

Не кажіть мені фрази на зразок: «Якби ти тільки...» або «Чому ти не...». Ви теж не виправдали всіх очікувань, які покладали на вас батьки. І якби вони вам про це постійно нагадували, вам би це навряд чи сподобалося. Я не вибирав свій аутизм. Пам'ятайте, що це відбувається зі мною, а не з вами. Без вас у мене мало шансів стати успішним і незалежним. Але з вашою допомогою можливостей у мене значно більше, ніж ви думаєте.

І вам, і мені потрібне терпіння. Подивіться на мій аутизм як на особливість, а не як на захворювання. Постарайтеся побачити сильні сторони там, де ви раніше бачили обмеження. Можливо, я не надто вправна дитина у спілкуванні й уникаю зорових контактів, але ніколи не брешу, не хитрую й не обговорюю інших людей.

Я багато в чому покладаюся на вас. Без вас я не зможу нічого досягти. Захищайте мене, вчіть мене, любіть мене такою людиною, яка я є, і я постараюся стати якомога кращою.

На основі книги Еллен Нотбом «10 речей, про які хотіла б розповісти вам дитина з аутизмом»

субота, 2 жовтня 2021 р.

Відзначення Всеукраїнського тижня з протидії булінгу

 

Наш заклад долучився  до відзначення Всеукраїнського тижня з протидії булінгу, що триває з 27 вересня по 1 жовтня 2021 р.

Так хочеться, щоб добра на Землі ставало більше, а наші вихованці  ще з дитинства пізнавали серцем добро!
Під час
занять  з вихованцями та їх батьками  проведено  тематичні заходи. До протидії булінгу  залучились педагоги, вихованці, персонал нашого садочка. Про це -  наш фотозвіт.

Практикум для батьків
"Запобігаємо булінгу разом!"

Презентація
"Правила безпеки в Інтернеті"



Заняття "Права дитини"

"Відкритий мікрофон
"Як я розумію права дитини"

 
 
Blogger Templates