Ads 468x60px

"Любіть і розумійте свою дитину! Вона - таємниця! Вона - загадка. Вона - маленьке чудо!" (Доктор медичних наук, професор, дитячий лікар, психолог А.БАРКАН)

Featured Posts

субота, 27 листопада 2021 р.

Триває Всеукраїнська акція "16 днів проти насильства"

 

                                                                                                                                                                            З 25 листопада в  стартувала щорічна акція “16 днів проти насильства”, метою якої є попередження проявів жорстокості і насильства, забезпечення прав людини.

 Педагоги разом з вихованцями  дружно приймають участь в акційних заходах, які змушуюють
 задуматись над тим, що кожен із нас може зробити, щоб розірвати коло жорстокості і насильства, змінити світ на краще.

Тренінгові заняття «Вчимося жити разом»;  вікторина «Обговорюємо права людини», проведення ігор з правового виховання: «Я и моя родина», «Клубок імен», «Це я такий!», виготовлення акційної символіки, створення  колажів «Мій світ -  без насилля» - все це сприяє вихованню  відповідальності, любові до ближнього, поваги до гідності іншої людини, свідомого ставлення до своїх прав та обов’язків.

Заняття "Права людини в сюжетах казок"

Виготовлення акційної символіки





Насильству - НІ!



Колаж "Мій світ - без насильства"







Тренінгове заняття "Вчимося жити разом"

Вивчення мирилок







Обговорюємо права людини

Правила поведінки дітей в соціальних мережах

 

Рекомендації батькам про навчання нормам і правилам поведінки дітей 

                                            на просторах Інтернету

 


Дізнайтеся про налаштування конфіденційності. Сайти соціальних мереж та Інтернет-форумів мають безліч параметрів налаштування, і ви маєте їх знати. Якщо ви дозволяєте своїй дитині зареєструватися у соціальній мережі або у будь-якому іншому онлайн-співтоваристві, покажіть їй всі доступні налаштування.

Ретельно вибирайте свій образ в мережі. Для деяких Інтернет-спільнот найкраще використовувати вигаданий псевдонім, що не надасть ніяких ключів для розгадки особистості вашої дитини.

Пишіть онлайн тільки те, що ви сказали б в обличчя. Зазвичай це називають «золотим правилом» онлайн-етикету. Воно оберігає від багатьох проблем, але чомусь порушується знову і знову. Якщо ваша дитина буде дотримуватись цього правила, у неї буде менше шансів зіпсувати відносини з однолітками, отримати неприємності в школі, або гірше того - зробити помилку, яка негативно вплине на її майбутнє. Переконайтеся, що дитина знає «золоте правило» і повторюйте його.

Не завжди добре ділитися. Різноманітні сайти спростили можливість «поділитися» до одного кліку. Це робить соціальну мережу більш захоплюючою і цікавою, але дитина при цьому має встояти перед бажанням поділитися особистим повідомленням або фотографією. Навіть повідомлення і фотографії з обмеженою конфіденційністю - ті, які відправляються обраній групі людей - мають бути збережені тільки для себе.

Відчувайте, коли варто вийти. Соціальні мережі, програми з миттєвого обміну повідомленнями та надсилання інших текстових повідомлень полегшують спілкування дітей з друзями і близькими людьми, але важливо, щоб вони чітко усвідомлювали, коли їм потрібно вийти з мережі. Діти мають навчитися розпізнавати, коли краще спілкуватися телефоном, а коли все ж особисто. 93 % спілкування становить невербальне спілкування; це те, що ми бачимо і відчуваємо. Але навіть відео не здатне передати рукостискання, теплоту посмішки або те, з якою енергетикою людина входить до кімнати.

Навчіть вашу дитину цих сучасних правил і будьте впевнені, що вона буде вести себе також виховано у віртуальному світі, як вона робить це і в реальному.

https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/10004/

Як забезпечити безпеку дітей в Інтернеті

 

Прості рекомендації для батьків, які допоможуть максимально забезпечити дитині безпеку в Мережі 

На жаль, ми часто буваємо зайняті, і дитина може залишатися за екраном годинами. Електронні пристрої можуть приносити шкоду дітям. І ми говоримо не тільки про те, що через надмірне використання гаджетів у дітей можуть перенапружуватися очі і хворіти великі пальці рук. В Інтернеті діти можуть наражатися на небезпеку, навіть якщо вони знаходяться поруч з нами.

Діти і електронні технології

Щоб зрозуміти, яку роль відіграє Інтернет у нашому житті, розглянемо кілька фактів:

  • 95% дітей мають доступ до Інтернету;
  • 90% підлітків зареєстровані у соціальних мережах;
  • у 78% дітей і підлітків є смартфони;
  • 52% дітей і підлітків зізнаються, що хоча б один раз піддавалися кібербулінгу;
  • близько 40% підлітків отримували в соціальних мережах повідомлення непристойного змісту;
  • 56% дітей старшого віку залишаються онлайн у соціальних мережах протягом усього дня;
  • 5,6 млн профілів у Facebook належать неповнолітнім дітям;
  • у 60% дітей у віці від 8 до 12 років є мобільні телефони.

Поради з безпеки в Інтернеті для дітей

Розуміння всіх загроз, які є в Інтернеті, змушують батьків хвилюватися. Розглянемо кілька порад, які дозволять запобігти небезпеці, яка криється в Інтернеті.

1. Вимкніть зайві функції на мобільному телефоні дитини. Це попередить можливі випадки кібербулінгу.

2. Тримайте мобільні телефони у кімнатах, де постійно хтось буває. Коли дитина думає, що за нею хтось спостерігає або може побачити екран її телефону, вона менш схильна здійснювати небезпечні дії в Інтернеті.

3. Навчіть дитину правильної онлайн-поведінки. Починайте якомога раніше – це допоможе сформувати правильні звички.

4. Обмежуйте час, який дитина проводить за електронними пристроями. Педіатри й дитячі психологи не рекомендують давати доступ до гаджетів дітям до двох років. Дошкільнята і молодші школярі повинні використовувати гаджети тільки під наглядом батьків.

5. Будьте в курсі нових інтернет-тенденцій. Постарайтеся розібратися в нових соціальних мережах і визначте, чим вони можуть бути небезпечні для дітей.

6. Слідкуйте за дитиною в соціальних мережах. Іноді просто присутність батьків змушує дитину поводитися обережніше у соціальних мережах.

7. Поясніть дитині, що розголошувати в Інтернеті особисту інформацію небезпечно. Анонімність в Інтернеті – це ілюзія, і все, що дитина публікує або пересилає іншим людям, може бути оприлюднено.

8. Слідкуйте за тим, щоб дитина дотримувалась вікових обмежень, які встановлюються для окремих сайтів. Такі обмеження спрямовані на те, щоб дитина не переглядала неприйнятний контент, тому їх варто сприймати серйозно.

9. Використовуйте спеціальні програми, щоб блокувати сайти, якщо не хочете, щоб дитина мала до них доступ.

10. Домовтеся з дитиною. Чітко поясніть їй свої очікування і наслідки, які її чекають за порушення правил. Такий договір вимагає зобов'язань і з вашого боку – дотримуйтеся їх.

Безпека - понад усе

Сьогодні практично будь-який електронний пристрій може приймати сигнал Wi-Fi і підключатися до Інтернету. Ще кілька років тому для того, щоб захистити дитину від небезпек Інтернету, досить було відключити модем або встановити на комп'ютер фаєрвол.

Тепер цього недостатньо. Тому на батьків лягає додаткова відповідальність за безпеку дітей в мережі. Дотримуйтесь наведених вище рекомендацій – і ви зможете запобігти багатьом ризикам, пов'язаним з Інтернетом. Дитина зможе безпечно розважатися в Інтернеті і спілкуватися з однолітками.

https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/10004/

четвер, 25 листопада 2021 р.

В Україні стартувала акція «16 днів проти насильства»

 

                    Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться                                                     Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».                                                   Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Шістнадцятиденний період акції охоплює наступні важливі дати:

  • 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
  • 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
  • 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
  • 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
  • 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
  • 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
  • 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
  • 10 грудня – Міжнародний день прав людини.


Посилання на пізнавальне тестування щодо визначення особистого рівня обізнаності та розуміння  проявів домашнього насильства, а також видів відповідальності за скоєння такого насильства (https://platfor.ma/specials/bye-znachyt-syade-test/)

неділя, 14 листопада 2021 р.

Що хотіла б нам сказати дитина з аутизмом

 

Діти з аутизмом сприймають світ зовсім по-іншому; важливо постаратися зрозуміти їх і тим самим допомогти один одному


1.    Я - дитина. Аутизм – частина мене, але не вся я.

 В мене є свої думки, почуття, переваги, ідеї, таланти та мрії. В мене може бути зайва вага, я можу носити окуляри або зазнавати труднощів з координацією. При зустрічі вам можуть впадати в око саме ці риси, але це ще не вся я.

Дорослі знають, хто вони, ким є. Якщо вони хочуть підкреслити якусь одну рису свого характеру, то відкрито говорять про це. Але я дитина й все ще розвиваюся. Ні ви, ні я не знаємо, на що я здатна. Якщо ви думаєте, що я – це якась одна моя риса характеру, ви помиляєтеся. І якщо ви вважаєте, що я не зможу з чимось упоратися, я не буду й намагатися це зробити.

2.    Мої почуття не синхронізовані.

Це означає, що звичайні погляди, звуки, запахи, смаки або дотики, на які ви навіть не звертаєте уваги, можуть завдати мені відчутного болю. Я часто відчуваю себе незатишно серед тих, хто мене оточує. Я можу здаватися вам замкнутою або недружньою, але таким чином я просто намагаюся себе захистити. Тому простий похід до магазину стає для мене мукою.

Я гостро реагую на звуки. Мені не подобається, коли люди при зустрічі відразу ж починають базікати. Мене приголомшують люди, які говорять дуже голосно, музика, звуки автомобілів, кавомашини, дитячий плач тощо. Мій мозок не може фільтрувати всю інформацію, що надходить, і я просто перевантажена нею!

Я дуже чутлива до запахів. Риба в магазині не першої свіжості, хлопець, який стояв поруч, сьогодні не приймав душ, у магазині нарізають ковбасу... Від такої кількості запахів мене може знудити.

Мій зір дратує так багато різних речей! Флуоресцентне світло не просто занадто яскраве – воно ще й мерехтить. Здається, що стіни рухаються. Мерехтливе світло відбивається від стін і предметів й спотворює все, що я бачу. Навколо надто багато предметів, і я не можу ні на чому сфокусуватися (в таких випадках у мене буває тунельний зір). Мерехтять вентилятори на стелі, занадто багато людей рухається навколо. Від усього цього стає нестерпно навіть перебувати тут. Я не розумію, де в цьому просторі знаходиться моє тіло.

3.    Є велика різниця між «я не буду» і «я не можу».

Справа не в тому, що я не підкоряюся інструкціям, а в тому, що я не розумію вас. Коли ви кличете мене з іншої кімнати, я чую тільки нерозбірливі звуки. Замість цього підійдіть до мене, приверніть мою увагу та скажіть, що вам потрібно, простими словами. Так я зрозумію, що ви хочете від мене та що буде відбуватися далі. Так мені буде набагато легше виконати ваше прохання.

4.    Я мислю конкретно й розумію те, що ви говорите, дослівно.

Мене спантеличує, коли ви говорите: «Притримай коней», коли хочете, щоб я припинив бігати по кімнаті. Не кажіть про щось «ласий шматочок», якщо це не десерт. Коли ви говорите: «Ллє як із відра», я дійсно уявляю відро. Краще скажіть: «Іде дощ». Я не розуміє метафор, натяків, алюзії й сарказму.

5.     Сприймайте всі способи, за допомогою яких я спілкуюся з вами.

Мені складно розповісти про свої потреби, коли я не можу висловити почуття. Я можу бути голодним, розчарованим, переляканим або збентеженим, але часто не знаходжу слів, щоб це висловити. Іноді я сиплю завчені слова або цілі репліки, щоб звучати, як професор або          

   кіноактор. Так я компенсую те, що іноді мені просто не вистачає слів.

Я заучую слова та фрази, тому що знаю – ви чекаєте, що я буду розмовляти. Ці фрази я беру з книг, фільмів або розмов інших людей. Дорослі називають це «ехолалія». Іноді я не розумію, в якому контексті слід вживати всі ці терміни. Це просто допомагає мені виходити зі скрутного становища.

6.    Я – дитина-візуал.

Покажіть мені, як зробити що-небудь, замість довгих пояснень. І будьте готові до того, що показувати доведеться кілька разів. Якщо ви проявите терпіння, мені буде легше вас зрозуміти. Візуальні підказки допомагають мені протягом усього дня. За їх допомогою я легше переходжу від одного заняття до іншого, менше відчуваю стрес. Вони допомагають мені управляти своїм часом й виправдовувати ваші очікування.

Щоб навчитися чогось, мені потрібно це побачити. Слова для мене – як пара: вони розчиняються в повітрі, перш ніж я вловлюю їх сенс. Я не вмію схоплювати все на льоту. Мені легше сприймати вказівки та інформацію візуально. Так я можу повертатися до неї знову й знову, а вона при цьому залишається в незмінному вигляді. Крім того, я постійно засмучуюся через те, що не сприймаю всієї інформації, не виправдовую очікування й нічого не можу з цим подіяти.

 

7.    Робіть акцент на тому, що я можу робити, а не на тому, чого не можу.

Як і будь-яка інша людина, я не можу вчитися в обстановці, де усвідомлюю свою повну некомпетентність. Я не робитиму спробу навчитися чогось нового, якщо мене стануть критикувати, якою б конструктивною ця критика не була. Пошукайте сильні сторони, і ви їх знайдете. Завжди є альтернативний спосіб робити більшість речей.

8. Допоможіть мені взаємодіяти з іншими людьми.

 Вам може здаватися, що я не хочу грати з іншими дітьми, але насправді я просто не знаю, як почати спілкуватися або приєднатися до гри. Навчіть мене грати з однолітками, заохочуйте, щоб інші діти запрошували мене грати. Мені буде приємно, якщо мене запросять.

Мені найбільше подобаються ігри зі зрозумілими початком і кінцем. Я не вмію читати вираз обличчя, мову тіла й емоції. Навчіть мене. Якщо я сміюся, коли інші перебувають у незручній ситуації, це не означає, що мені смішно. Я просто не знаю, як реагувати. Поясніть мені це.

8.    Зрозумійте, що викликає в мене нервові зриви.

Пам'ятайте про те, що всі мої дії – це спосіб комунікації. Там, де я не можу передати свої почуття словами, моя поведінка підказує, що саме я відчуваю в даний момент. Моя поведінка може бути викликана фізичними причинами, такими як алергія на продукти, порушення сну, проблеми з травленням тощо. Спостерігайте за мною, тому що я не завжди можу висловити словами те, що відчуваю.

10. Я потребую безумовної любові.

Не кажіть мені фрази на зразок: «Якби ти тільки...» або «Чому ти не...». Ви теж не виправдали всіх очікувань, які покладали на вас батьки. І якби вони вам про це постійно нагадували, вам би це навряд чи сподобалося. Я не вибирав свій аутизм. Пам'ятайте, що це відбувається зі мною, а не з вами. Без вас у мене мало шансів стати успішним і незалежним. Але з вашою допомогою можливостей у мене значно більше, ніж ви думаєте.

І вам, і мені потрібне терпіння. Подивіться на мій аутизм як на особливість, а не як на захворювання. Постарайтеся побачити сильні сторони там, де ви раніше бачили обмеження. Можливо, я не надто вправна дитина у спілкуванні й уникаю зорових контактів, але ніколи не брешу, не хитрую й не обговорюю інших людей.

Я багато в чому покладаюся на вас. Без вас я не зможу нічого досягти. Захищайте мене, вчіть мене, любіть мене такою людиною, яка я є, і я постараюся стати якомога кращою.

На основі книги Еллен Нотбом «10 речей, про які хотіла б розповісти вам дитина з аутизмом»

субота, 2 жовтня 2021 р.

Відзначення Всеукраїнського тижня з протидії булінгу

 

Наш заклад долучився  до відзначення Всеукраїнського тижня з протидії булінгу, що триває з 27 вересня по 1 жовтня 2021 р.

Так хочеться, щоб добра на Землі ставало більше, а наші вихованці  ще з дитинства пізнавали серцем добро!
Під час
занять  з вихованцями та їх батьками  проведено  тематичні заходи. До протидії булінгу  залучились педагоги, вихованці, персонал нашого садочка. Про це -  наш фотозвіт.

Практикум для батьків
"Запобігаємо булінгу разом!"

Презентація
"Правила безпеки в Інтернеті"



Заняття "Права дитини"

"Відкритий мікрофон
"Як я розумію права дитини"

вівторок, 7 вересня 2021 р.

Як підтримати дитину, коли вона йде до дитячого садка чи школи

Пандемія COVID-19 і пов'язані з нею локдауни, закриття шкіл та дитячих садочків і віддалена робота змінили життя багатьох людей. Багатьом родинам через це довелося проводити весь час удома і разом переживати цю стресову ситуацію невизначеності. Багато дітей звикли, що батьки чи опікуни поруч у будь-який час доби. Маленькі діти вже й не пам'ятають, що колись було інакше. 

Хоча ситуація може бути дуже різною залежно від країни й регіону, якщо ваша родина готується до зміни щоденного розпорядку після завершення канікул та відкриття дитячих садків, шкіл та офісів, можете скористатися нашими підказками, щоб допомогти дитині пристосуватися до нових умов.

Що таке тривога розлуки?

Тривога розлуки може проявлятись у вигляді плачу чи більшої прив'язаності, коли ви покидаєте дитину (навіть на короткий час) чи коли дитина стикається з новими ситуаціями. Найчастіше це явище спостерігається в дітей від 6 місяців до 3 років. Це нормальна частина дорослішання дитини. Стрес і невизначеність через пандемію COVID-19 зумовлюють таку поведінку і серед старших дітей. 

Діти зазвичай починають проявляти тривогу розлуки, якраз коли їх приводять у дитячий садок чи школу.

Як допомогти дитині почуватися безпечно, повертаючись до колишньої рутини?

Щоб допомогти дитині вперше або знову звикнути до школи чи дитячого садочка, поки ви повертаєтеся до роботи, вам знадобиться час і планування. Щоб розлука була не такою важкою для вашої дитини, спробуйте деякі з цих порад:

Слухайте дитину

Серйозно сприймайте її побоювання й обговоріть її переживання. З молодшими дітьми можна розіграти сценку про те, як пройде повернення до навчання, або їх можна попросити намалювати про це комікс, зокрема й про той етап, коли їх забиратимуть додому.

Допоможіть дітям підготуватися

Вивчіть нові правила навчання в школі та проговоріть їх з дитиною. Запитайте у дитини, що вона думає про повернення до школи, і обов’язково повідомте вчителя, якщо дитина про щось серйозно переживає.

Залишайтеся спокійними

Пам'ятайте, що діти копіюють поведінку дорослих. Щоб дитина почувалася розслаблено і в безпеці, важливо подавати приклад спокійної поведінки. 

Продумайте план прощання

Щоб прощання було менш складним для дітей старшого віку, спробуйте такі поради:

  • Прощайтеся на позитивній ноті.
  • Повідомте, що будете йти.
  • Формулюйте пояснення, що ви будете йти, коротко й чітко.
  • Нагадайте дитині, що повернетеся по неї.
  • Не вагайтесь, коли йдете.
  • Не повертайтеся раніше запланованого часу.
  • Дотримуйтесь того самого розпорядку щоразу, коли залишаєте дитину в школі чи садочку.

Дитина боїться йти чи повертатися до школи. Як я можу допомогти їй заспокоїтися?

Деякі діти можуть переживати чи не хотіти повертатися до школи, особливо якщо вони вже місяцями навчаються вдома. Будьте з ними чесними — наприклад, проговоріть, яких змін варто очікувати в школі. Обговоріть також заходи безпеки, організовані для учнів.

Дайте дитині зрозуміти, що вона може звикати поступово. Необов'язково кидатися у вир подій і робити все відразу. Щоб звикнути знову спокійно гратися з друзями, може знадобитися час, і це цілком природно.

Як мені перевірити, як справи у дитини, без нав'язливості?

Будьте ініціативними, але спокійними. Діти часто приймають емоційні сигнали від важливих дорослих у своєму житті, тож важливо, щоб ви дослухалися до дитини, говорили лагідно й були готові її заспокоїти. Будьте готові, що емоції дитини можуть змінюватися, і дайте їй зрозуміти, що це абсолютно природно.

А щодо того, як дізнатися, як справи в дитини, це дуже залежить від характеру вашої дитини. Якщо вона схильна приховувати емоції, можливо, варто запитати «Як справи?» Але дитина може бути й досить відкритою та сама ділитися з вами почуттями. Ніхто не знає вашу дитину краще за вас, тож найважливіше — проводити такі розмови зі співчуттям і розумінням.

 

 


пʼятниця, 27 серпня 2021 р.

Як покращити контакт зі своєю дитиною

 

Яким чином можна поліпшити співналаштованість і зв'язок зі своїми синами й доньками, щоб це сприяло їх емоційному здоров'ю? Коли ми розглядаємо перспективу розвитку взаємозв'язку, слід пам'ятати, що все починається з безпеки в побуті, будинку, поруч зі своїми батьками.

Нижче наведено п'ять простих принципів, якими можна керуватись, щоб розвивати безпечні моделі взаємин зі своїми дітьми.

  • Приймайте темперамент своєї дитини - кожна дитина народжується з певним темпераментом, який розвивається в ранньому віці. Більшість дітей належать до однієї з чотирьох категорій: поступливі й легкі у спілкуванні, складні та проблематичні, «важкі на підйом» і діти змішаного типу темпераментів. Дуже важливо, наскільки добре батьки пристосовуються до особистості своїх дітей, особливо, якщо темперамент батьків і дітей несхожий або ж вони досить складні в обох. Прийняття дитини такою, якою вона є, допомагає їй відчувати себе в безпеці та злагоді зі своєю особистістю й індивідуальністю.
  • Проводьте час зі своїми дітьми - більшість батьків відзначають відмінності між якісно проведеним часом і просто кількістю спільно проведеного часу. Це можна розшифрувати так: «Я не можу приділяти багато часу своїм дітям, але коли я знаходжу його, то хочу, щоб ми проводили його весело й насичено». Щоб проводити час з дітьми по-справжньому якісно, батьки повинні проводити з ними багато звичайного часу. Цей час необхідний, щоб розвивати довіру, вивчати мову любові дитини та вчитися розуміти її. Якісний час вимагає багатогодинних розмов про те, як пройшов день дитини, а також бесід, читання й розповіді різних історій. Дітям необхідний і високоякісний час, і просто велика кількість часу з вами. Вони дуже потребують вас!
  • Забезпечте дітям щоденний тактильний контакт - ці дотики можуть мати форму жартівливої боротьби, метушні з дитиною на підлозі або ж ви можете «давати п'ять», наїжачувати її волосся, потискати руку й цілувати на ніч. Немовлят, наприклад, потрібно тримати дуже ніжно, з любов'ю, а не лише технічно правильно. Відчуваючи тепло й надійність ваших рук, діти розвивають теплі, безпечні взаємини з вами. Домогтися контакту з дитиною складно, якщо батьки уникають прихильності. Важливо звернути увагу на сигнали, які посилають малюки, і коригувати свою поведінку відповідним чином. Важливо знати, які дотики подобаються вашим дітям, і використовувати їх при кожній нагоді. Пріоритети дітей змінюються в міру їх дорослішання, тому не приймайте близько до серця, якщо дитина стає не такою сприйнятливою до ваших пестощів; просто будьте готові надати їх у будь-який час.
  • Навчайте дітей важливим цінностям і життєвим урокам, включаючи важливе вміння справлятися з негативними емоціями, не ігноруючи їх і не відставляючи вбік. Коли деякі батьки кажуть: «Просто переживи це» і «Не бери близько до серця», це шкідливий і неефективний спосіб впоратись із емоціями, особливо, коли діти дорослішають. Замість цього батькам необхідно встановити певні обмеження поведінки дітей у той період, коли вони засмучені, і навчити їх способам управління емоціями й навичкам вирішення проблем. Коли ви це робите, то створюєте надійну основу, яка дозволить дітям впоратися з негативними емоціями. Крім того, майте на увазі, що один з кращих способів вчити дітей - це дотримуватись у своєму житті тих принципів і цінностей, якими ви ділитесь із ними. Пам'ятайте: діти постійно дивляться на вас і вчаться.
  • Демонструйте дітям витримку й наполегливість - коли ми дотримуємося чого-небудь і зберігаємо витримку перед обличчям стресу, це називається наполегливістю. Саме ця риса допомагає створити стійку структуру сім'ї, таку, яка генерує тепло, встановлює чіткі обмеження й реалістичні та конструктивні межі.

​Коли сім'ї виконують зобов'язання щодо встановлення та дотримання здорових меж і сприяння відкритого спілкування, це сприяє створенню здорової та стабільної обстановки. Це також говорить дітям про те, що ви не втрачаєте віру в них навіть у найскладніших ситуаціях і готові надати їм спокій і безпеку. Коли батьки намагаються відновити зв'язок з дітьми, їм доводиться долати певні перешкоди, тому батькам дуже важливо виявляти максимум терпіння й усвідомлювати свої особисті емоційні проблеми й реакції, що виникають під час взаємодії з дітьми, зв'язок з якими вони втратили з тієї чи іншої причини. Батьки можуть знову знайти радість життя, відновивши взаємозв'язок зі своїми дітьми і спостерігаючи їх ріст і розвиток у сім'ї.

Нижче наведено п'ять принципів, якими слід керуватись у період відновлення взаємин.

  • Підтримуйте унікальність кожної дитини. Кожна сім'я складається з людей, які суттєво відрізняються один від одного, хоча й пов'язані родинними зв’язками. Величезна помилка вважати, що ви можете виховувати та встановлювати зв'язок з усіма дітьми одночасно. Потенційно це може призвести до почуття образи й обурення в дітей.
  • Будьте обережні з суворістю під час встановлення домашніх правил. Батьки роблять ведмежу послугу своїм дітям, якщо встановлюють занадто багато правил. Довіра - це ключ до створення здорових сімейних взаємин, і вона часом повинна компенсувати відсутність якогось з правил. Важливо, щоб батьки чітко формулювали свої очікування й розповідали про послідовні, справедливі наслідки за порушення встановлених правил.
  • Сімейні традиції сприяють згуртованості. Тому повною мірою користуйтеся перевагами й можливістю повечеряти разом всією родиною кілька разів на тиждень, проводьте сімейні зібрання, під час яких кожен має право висловитись, влаштовуйте пікніки на природі, коли син або донька можуть побути з батьками та поспілкуватися з ними (але не в якості покарання), веселіться, смійтеся й більше пізнавайте один одного.
  • Допомагайте дітям розвивати почуття приналежності до роду. Допомагаючи їм розвиватися як особистостям, важливо розповідати дітям про всі плюси й мінуси широких родинних зв'язків. Ви можете говорити з ними про померлих членів сім'ї, відвідувати кладовища та пам'ятні місця вашого дитинства, ділитися спогадами про ваше виховання, позитивні й гіркі уроки, отримані вами на життєвому шляху. Коли ви щирі зі своєю дитиною, це допомагає їй розкритися перед вами та зміцнити взаємозв'язок.
  • Подавайте приклад використання належних слів у спілкуванні з дітьми, а також в їх присутності. Використовуючи непродумані фрази в стані розчарування, такі як «Ти завжди...» або «Ти ніколи не...», батьки тим самим можуть перервати або перешкодити відновленню зв'язку з дитиною. Такі слова дійсно можуть знищити впевненість ваших дітей у взаємозв'язку з вами і, можливо, в інших цінних взаєминах. Важливо, щоб діти постійно чули такі слова, як «Я тебе люблю», «Я тебе дуже ціную», «Ти особливий для мене», «Дякую» і «Все буде добре». Крім того, не втомлюйтеся повторювати дітям, що ви любите їх такими, які вони є, будьте конкретними й точними у своїх компліментах і похвалах. Якщо ви виховуєте в дітей любов, вони завжди будуть впевненими в собі.

Ці керівні принципи можуть здатися простими, однак, коли справа доходить до відновлення зв'язку з дітьми, вони можуть дійсно допомогти вам. Важливо при цьому постійно демонструвати співчуття, милосердя, взаємозв'язок і готовність до тісних взаємин, і в інших випадках теж.

https://childdevelop.com.ua

 

 

 
 
Blogger Templates