Шкода вербального насильства для дитини

 

Ми часто неусвідомлено вдаємося до емоційного насильства над дітьми, що серйозно їм шкодить

Шкода, спричинена вербальним насильством, не помітна зовні, але чинить значний вплив на психіку людини. Дітям буває складно подолати ці наслідки. Які ж ефекти вербального насильства?

1. Звичайна або хронічна депресія

Якщо ви кричите на дитину або ображаєте її, це може призвести до таких негативних наслідків:

• у дитини може розвинутися комплекс неповноцінності, вона може стати замкнутою;
• такий стан здатен перейти в хронічну форму, якщо вербальне насильство трапляється часто й упродовж тривалого часу.

2. Погіршення фізичного й розумового розвитку

Коли в дитини послаблюється впевненість у собі, то погіршуються її розумові і фізичні показники:

• якщо батьки говорять дитині: «Я знаю: ти переможеш у змаганні», це допомагає їй бути впевненою незалежно від результату змагань;
• і навпаки, якщо батьки говорять дитині: «Маєш погану витривалість», та нервуватиме через те, що їй пророкують поганий результат. За таких умов не виключена висока ймовірність того, що дитина програє, підтверджуючи передбачення батьків.

3. Формування комплексу неповноцінності

Коли на дитину постійно кричать, вона починає вірити, що з нею щось не так:

• у неї формується комплекс неповноцінності, вона відчуває, що її однолітки перевершують її в усьому;
• коли вона починає відчувати, що вона в чомусь гірша за однолітків, це змушує її саму вдаватися до насильства.

Розгляньмо деякі дії дорослих – прояви емоційного насильства:

1. Ігнорування дитини

• можливо, ви проводите недостатньо часу з дитиною, і тому вона почувається самотньою;
• ви фізично перебуваєте поруч із дитиною, але при цьому не звертаєте на неї жодної уваги. Від цього вона теж може відчувати самотність;
• дитина може думати, що ви її ігноруєте, якщо уникаєте зорового контакту з нею під час розмови або не звертаєтеся до неї по імені.

2. Ігнорування потреб дитини

• ігнорування потреб дитини може виявлятися в простих діях, наприклад, висміюванні її в присутності інших людей. Для вас це дрібниця, але для дитини може мати серйозні довгострокові наслідки;
• ви можете ігнорувати фізичні потреби дитини, відмовляючись обіймати й торкатися її. Крім того, ви можете ігнорувати її основні потреби й бажання.

3. Ізоляція дитини

• ізоляція дитини означає, що батьки регулярно забороняють їй спілкуватися з друзями й однолітками. Також сюди належать ситуації, коли дитині не дозволяють спілкуватися з кимось із членів сім'ї або родичами;
• ізоляція дитини також включає випадки, коли їй обмежують свободу пересування як різновид покарання (наприклад, забороняють гуляти на вулиці або виходити зі своєї кімнати). Багато батьків карають дітей, обмежуючи їх пересування, проте, якщо це відбувається занадто часто, то переростає в емоційне насильство.

4. Експлуатація дитини

• батьки можуть проявляти емоційне насильство над дитиною й маніпулювати нею, коли спонукають її брати участь в аморальних або протизаконних діях;
• у деяких випадках дитину можуть спонукати до таких дій сторонні люди без відома батьків;
• експлуатація дитини може включати випадки маніпуляції з боку батьків, що призводять до асоціальної поведінки дитини. Батьки можуть змушувати дитину брехати, красти тощо.

5. Словесні образи й вербальне насильство

• словесні образи також можуть чинити сильний і тривалий вплив на психіку дитини;
• вербальне насильство включає глузування, спроби присоромити дитину, приниження тощо. Також сюди належать ситуації, коли дитині хтось погрожує.

6. Залякування дитини

• батьки або близькі родичі можуть залякувати дитину, щоб змусити її підкоритися. Це одна із форм емоційного насильства;
• батьки можуть різними способами залякувати дитину. Це може бути дія, яка ставить дитину в незручне або небезпечне становище. У неї можуть забрати улюблену іграшку, забороняти контактувати з домашнім улюбленцем або навіть рідним братом, поки вона не підкориться;
• дитина може відчувати страх, коли батьки ставлять перед нею нереальні очікування. Дитина побоюється покарання, оскільки, на її думку, не відповідає цим очікуванням.

Як запобігти емоційному насильству

Зрозуміло, усі батьки люблять своїх дітей. Однак вони можуть проявляти емоційне насильство у ставленні до них, зокрема через необізнаність. Навіть ідеальні батьки іноді кричать на своїх дітей або ігнорують їх. Коли такі випадки трапляються один раз, вони не спричиняють серйозних наслідків. Але якщо вони регулярні, то переростають в емоційне насильство над дитиною.

Хоча від емоційного насильства не застрахована будь-яка сім'я, є деякі ситуації, які можуть спровокувати його:

• батькам, які відчувають фінансові проблеми, важко забезпечити навчання дитини. У такій сім'ї дитина може стикатися з емоційним насильством;
• батьки в неповних сім'ях можуть почуватися занадто обтяженими турботами про дитину й відповідальністю за неї. Вони можуть говорити про те, що розчаровані дитиною, тим самим ображаючи її;
• у випадку розлучення батьків дитина також має високий ризик зазнати емоційного насильства. Батьки можуть бути дуже зайняті процесом розлучення й ігнорувати емоційні потреби дитини.

Тому якщо ви турбуєтеся про  дитину, прагнете, аби вона виросла гарною людиною, постарайтеся не вдаватися до словесних образ на її адресу. Також навчіть її протистояти образам. Регулярно говоріть дитині, що ви її любите й цінуєте. Будьте позитивними з нею, і в разі тих чи інших непорозумінь залишайтеся на її стороні.

https://childdevelop.com.ua